Короткий огляд місії

Ця попередня заява підготована міжнародною місією спостерігачів Міжнародного республіканського інституту щодо перебігу позачергових парламентських виборів в Україні 21 липня 2019 року. Вона базується на спостереженнях та висновках, зроблених МРІ в ході першого та другого турів президентських виборів, що відбулися відповідно 31 березня та 21 квітня.

Шляхом оприлюднення цієї заяви МРІ хотів би висловити зацікавленість та підтримку демократичному виборчому процесу в Україні з боку міжнародної спільноти, надати точний та неупереджений звіт щодо перебігу виборчого процесу на сьогоднішній день та запропонувати рекомендації щодо закріплення демократичних досягнень та покращення виборів у майбутньому. Цей звіт базується на спостереженнях, зроблених у день голосування короткостроковими спостерігачами МРІ, додаткових звітах, підготованих іншими моніторинговими місіями, та додаткових зусиллях з моніторингу з боку місцевих співробітників МРІ.

Місію, що складалася із 35 делегатів, на цих виборах очолювало вище керівництво МРІ: Джуді Ван Рест, виконавчий віце-президент МРІ, та Стівен Б. Нікс, директор Євразійського департаменту МРІ. Місія складалася із 17 команд короткострокових спостерігачів, що працювали в наступних містах: Чернігові, Дніпрі, Вінниці, Запоріжжі, Харкові, Черкасах, Херсоні, Одесі, Луцьку, Полтаві, Львові, Івано-Франківську, Житомирі, Хмельницькому та в Києві й області. Ці регіони були обраними в ході консультацій з Агенцією з міжнародного розвитку США з урахуванням їхніх особливостей в сьогоденному політичному контексті України.

Місія здійснювала свою діяльність відповідно до українського законодавства та Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами. Місія тісно співпрацювала з виборчими комісіями, представниками політичних партій та кандидатів, українського громадянського суспільства, засобів масової інформації та органів місцевої влади. Крім того, МРІ співпрацював з Національним демократичним інститутом (НДІ) та іншими міжнародними місіями зі спостереження, що надають підтримку виборчому процесу в Україні. 

Члени місії висловлюють свою вдячність за гостинність та співпрацю представникам української влади та виборчих органів усіх рівнів, з якими вони зустрічалися, а також усім іншим зацікавленим сторонам, які сприяють успішній реалізації виборчого процесу. 

Місія наголошує, що ця заява носить попередній характер; процес опрацювання та оприлюднення остаточних результатів ще не завершився, і МРІ продовжить спостерігати за наступними стадіями виборчого процесу. Крім того, місія визнає, що в кінцевому рахунку, саме український народ визначить, чи заслуговують ці вибори на довіру.

Стислі висновки

1. У ході третіх загальнонаціональних виборів в Україні за останні чотири місяці (перший та другий тури президентських виборів відбулися відповідно 31 березня та 21 квітня 2019 року) виборці мали змогу виразити свою волю та скористатися своїм правом голосу у виборчий день за умов спокійних та добре організованих виборів. Попри незначні несистемні порушення, що не вплинули на загальний результат виборів, процедури в день голосування були дотримані згідно чинного законодавства. Усі задіяні у виборах сторони, особливо нещодавно призначений склад Центральної виборчої комісії, заслуговують на високу оцінку своїх зусиль.
    
2. Передбачається, що партія «Слуга народу» отримає перемогу з найвищим результатом за всю історію незалежної України. В результаті, вона може отримати чіткий мандат та абсолютну більшість у парламенті після офіційного оприлюднення результатів виборів. Більш того, ці результати є підтвердженням підтримки запропонованих президентом Зеленським ініціатив.
    
3. Час проведення цих дострокових виборів спричинив ускладнення на багатьох етапах виборчого процесу. Політичні партії та кандидати, особливо ті, хто не мав достатнього досвіду, мали менше часу на підготовку; виборчі комісії мали менше часу для навчання нових членів комісій; а ті, в кого вже були заплановані подорожі, а саме, члени комісій, спостерігачі та власне виборці, могли не взяти участі у виборах.
    
4. Те, що ці парламентські вибори відбулися здебільшого без інцидентів, є свідченням зрілості української демократії, особливо, беручи до уваги теперішню воєнну агресію Російської Федерації проти України, що призвело до втрати значної частини української території та тисяч життів та спричинило появу більше мільйона біженців з окупованих територій Донбасу й Криму. Однак можна зробити ще більше для захисту виборчих прав усіх громадян України. Влада заслуговує на високу оцінку своїх зусиль щодо спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування для переміщених осіб, але неможливість отримання цими особами бюлетеня для голосування в одномандатних округах, фактично позбавила їх половини їхніх голосів.
    
5. Україна й надалі продовжує дистанціюватися від впливу Кремля. Виходячи з попередніх результатів, підтримка прокремлівських політичних сил в Україні, яка становила понад 50 відсотків сім років тому в умовах миру, вочевидь, скоротилася приблизно до 15 відсотків.
   

Політична ситуація

П’ять років потому після Революції Гідності 2014 року українські громадяни продовжують вимагати рішучих політичних змін у країні. 21 квітня 2019 року українські виборці обрали сатирика та політичного неофіта Володимира Зеленського з переважаючим результатом у 73,22 відсотка проти 24,45 відсотка, які отримав діючий на той час президент Петро Порошенко, що свідчило про бажання бачити при владі нову генерацію лідерів. Згідно висновків місій міжнародних та українських спостерігачів, ці вибори загалом відобразили волю українського народу та пройшли у спокійній та мирній обстановці – справді, невдовзі після закриття виборчих дільниць президент Порошенко публічно визнав поразку, що було доволі рідкісним явищем для євразійського регіону.

Новообраний президент Зеленський, чия виборча кампанія будувалася на обіцянках покінчити з державною корупцією та війною на Донбасі, швидко почав робити перші кроки й 21 травня, на наступний після інавгурації  день, видав указ (№ 303/2019) про розпуск парламенту (Верховної Ради) та заявив про дострокові парламентські вибори, що були раніше заплановані на жовтень 2019 року. Конституційність цього указу була поставлена під сумнів. Проте, 20 червня Конституційний Суд України визнав цей указ чинним, обов’язковим для виконання та таким, що не підлягає оскарженню.

Хоча діючий парламент протягом п’яти років своєї каденції проголосував за суттєві реформи, за результатами опитування громадської думки, проведеними МРІ, підтримка Верховної Ради останніми роками не перевищувала десяти відсотків. На відміну від цього, президент Зеленський мав підтримку у 75 відсотків. Частка громадян, які вважали, що країна рухається в неправильному напрямку, різко зменшилася впродовж кількох місяців з 70 до 39 відсотків; відсоток тих, хто вважав, що країна рухається в правильному напрямку (34 відсотки), був майже такий же як і зразу після Революції Гідності.

Наразі невідомо, як довго продовжуватиметься це відчуття політичного оптимізму в Україні. Проте, ці вибори є важливим моментом у розвитку української демократії. За великим рахунком, результати цих виборів значною мірою визначатимуть пріоритети реформ в Україні та геополітичну траєкторію протягом найближчих п’яти років. Громадяни прийшли на виборчі дільниці, надаючи перевагу скоріше партіям, що можуть принести зміни, аніж стабільності (58 проти 32 відсотків) та новій генерації лідерів, аніж досвіду (63 проти 24 відсотків), що спонукатиме до подальших реформ та змін.

Після офіційного оприлюднення результатів виборів Центральною виборчою комісією (ЦВК) багато залежатиме від здатності новообраних народних депутатів сформувати дисципліновану політичну більшість, що реагуватиме відповідно до пріоритетів громадян. За умови потенційної появи у Верховній Раді сотень нових облич, майбутнє політичних реформ в Україні, більшою мірою, залежатиме від здатності цих політиків зберегти підтримку українського народу.  

Перебіг виборчого процесу

Організація виборів

Український парламент налічує 450 депутатів, 225 з них обираються за пропорційною системою із закритими виборчими списками при прохідному бар’єрі до парламенту у 5 відсотків. У цих виборах взяли участь двадцять дві партії. На решту парламентських місць депутати обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах. Хоча в Україні налічується 225 одномандатних виборчих округів, вибори у 26 округах не проводилися через незаконну анексію Криму Російською Федерацією та окупацію частини Донбасу (а саме, у 12 виборчих округах у Криму та Севастополі; у 9 з 21 виборчого округу у Донецькій області; та у 5 із 11 виборчих округів у Луганській області); більше інформації щодо втручання Кремля у ці вибори можна побачити у наступному розділі.

За організацію парламентських виборів відповідала трирівнева система виборчих комісій, що складається із вище згадуваної ЦВК, 199 окружних виборчих комісій (ОВК) та 29 900 дільничних виборчих комісій (ДВК). ЦВК є постійним органом, що налічує 17 членів (наразі 16, оскільки одне місце залишається вакантним), тоді як ОВК та ДВК формуються перед кожними виборами. В ході цих виборів до складу кожної ОВК входили представники від 18 політичних партій; кожна з шести парламентських фракцій могла подавати свого члена комісії; членів комісії також подавали 24 партії, що брали участь у перегонах 2014 року. Там, де запропонованих кандидатів було більше, аніж місць у комісії, ЦВК застосовувала жеребкування. За словами представників громадянської мережі «Опора», в ході цих виборів із 3 582 членів новосформованих ОВК приблизно одна третина (38 відсотків) вже працювали членами ОВК в ході президентських виборів 2019 року. Більшість членів комісій складали жінки. Висловлювалися занепокоєння з приводу необхідних замін у складі ОВК напередодні дня голосування. За словами представників місії спостерігачів від ОБСЄ/БДІПЛ, станом на 8 липня, приблизно третина членів ОВК змінювалася, щонайменше, один раз. Це могло вплинути на рівень підготовки виборчих комісій.

ДВК складалися з 10-18 членів комісій, в залежності від розміру виборчої дільниці, члени комісій аналогічно подавалися партіями або кандидатами, що балотувалися в одномандатних округах. В разі, якщо кількість кандидатур переважала кількість вакансій, ОВК застосовували жеребкування, так само, в разі наявності вакансій, ОВК заповнювали їх. Повідомлення, що надходили від команди короткострокових спостерігачів МРІ № 17, свідчать про занепокоєння з приводу здатності малих та молодих партій запропонувати своїх членів комісій, а також про диспропорційно велику перевагу для партій, що мають свої фракції у парламенті.

Кандидати

Офіційно виборчий період для кандидатів, що боролися за 424 місця у Верховній Раді, розпочався 24 травня. Кампанія починалася на наступний день після того, як політичні партії та/чи кандидати отримували підтвердження своєї реєстрації у ЦВК (ці дати різнилися), та продовжувалася до 24.00 год. п’ятниці напередодні дня голосування. Наступна субота, чи день перед голосуванням, був днем тиші, коли виборча агітація заборонена, а всі агітаційні матеріали повинні бути прибраними. Проте, спостерігачі МРІ неодноразово помічали присутність білбордів, плакатів та інших агітаційних матеріалів у день тиші.

За даними ЦВК, станом на 25 червня — кінцеву дату реєстрації, для участі в цих виборах було зареєстровано 5 980 кандидатів, з яких 22,5 % становили жінки, причому 3 220 кандидатів було зареєстровано в одномандатних округах, а 2 760 — за партійними списками. За право бути обраним до Верховної Ради України може змагатися кандидат, якому на день виборів виповнився двадцять один рік, який має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. У контексті виконання цих вимог, ЦВК висловила стурбованість МРІ стосовно своєї спроможності перевірити інформацію про дотримання вимоги щодо п'ятирічного терміну проживання. Більше того, ЦВК також висловила невдоволення у зв'язку з суперечливими судовими рішеннями з приводу реєстрації або скасування реєстрації кандидатів (тобто, у зв’язку з тим, що суди необгрунтовано скасовують рішення ЦВК щодо реєстрації кандидатів).

Спостерігачі МРІ чули неодноразові нарікання з боку партій, кандидатів, місцевих спостерігачів та ЦВК щодо кількості «клонів» кандидатів і організацій / партій — суб'єктів з однаковими іменами, які, можливо, були додані до виборчих бюлетенів з метою заплутати виборців. Справді, ЦВК повідомила МРІ, що деякі кандидати змінювали свої імена кілька разів протягом цієї передвиборчої кампанії, оскільки ця процедура є зараз дешевою.

Реалізація громадянами права на голос

За даними Державного реєстру виборців, на цих виборах мали право голосувати понад 35,5 млн. громадян. Однак, лише близько 30,5 млн. громадян було включено до списків виборців, оскільки приблизно чотири мільйони проживають на окупованих РФ територіях та стикаються з труднощами при голосуванні в районах, підконтрольних уряду (і ще 900 000 виборців не мають постійної виборчої адреси в Україні). Раніше існувала процедура, що дозволяла виборцям тимчасово змінювати місце голосування напередодні виборів. МРІ дає високу оцінку зусиллям ЦВК щодо спрощення цієї процедури напередодні парламентських виборів, відповідно до рекомендацій МРІ та інших спостерігачів. МРІ також цінує зусилля ЦВК щодо інформування виборців про зміну процедури на своєму офіційному веб-сайті. Наразі ЦВК дозволила виборцям тимчасово змінювати місце голосування без зміни своєї виборчої адреси шляхом подання письмової заяви та пред'явлення обов’язкових документів (наприклад, паспорта).

Незважаючи на ці успішні зусилля, станом на 15 липня лише 280 922 виборці (з яких приблизно 47000 зареєструвалися в останній день) тимчасово змінили місце голосування, у тому числі 3198 виборців з Криму та 42642 і 19848 — з Донецької та Луганської областей відповідно. На жаль, як зазначає МРІ, цей показник дещо нижчий у порівнянні з результатами другого туру президентських виборів у квітні 2019 року, коли 325 604 виборці тимчасово змінили місце голосування протягом восьмиденного періоду реєстрації, з яких 94777 (29 %) мали постійне місце реєстрації на окупованих територіях (тобто, 6025 виборців у Криму та 58968 і 29784 відповідно у Донецькій та Луганській областях). Додаткове інформування виборців було б корисним для зменшення гостроти цієї проблеми на майбутніх виборах.

Не тільки низький рівень реєстрації був проблемою для цих виборців, вони також не мали права голосувати за кандидатів у одномандатних округах. Таким чином, всі внутрішньо переміщені особи, мобільне населення (наприклад, студенти, які проживають в різних містах за місцем навчання) та виборці за кордоном отримували лише бюлетені для голосування за партійними списками на виборах до Верховної Ради. Простіше кажучи, це фактично позбавило цих виборців половини їхніх голосів.

Спостерігачі за виборами

Як і під час президентських виборів 2019 року, активісти висловлювали спостерігачам МРІ занепокоєння щодо кількості зареєстрованих місцевих груп спостерігачів — фактично, з часу президентських виборів їхня кількість зросла від 139 до 163 груп. Аналіз, проведений ENEMO показав, що 105 з цих груп, схоже, не мають або не підтримують веб-сайту чи сторінки в соціальних мережах, а кілька з них було створено незадовго до виборів. Лише дві з них — ОПОРА та КВУ — є підписантами Глобальних принципів незалежного спостереження і моніторингу виборів громадськими організаціями. Широке залучення груп некваліфікованих місцевих спостерігачів могло б дискредитувати діяльність місцевих спостерігачів у цілому, якби вони справляли враження недосвідчених чи будь-яким чином втручалися у виборчий процес.

Втручання Кремля у вибори в Україні

Найбільш кричущою формою втручання Кремля залишається окупація Російською Федерацією українських територій, у тому числі Криму та частини Донбасу, внаслідок чого виборчі органи не змогли провести вибори у всіх регіонах країни. Ці незаконні дії спричинили необхідність призупинення роботи виборчих органів у 26 з 225 одномандатних округів на виборах до Верховної Ради, оскільки вони розміщені на територіях, непідконтрольних урядові України. Дії Кремля поставили під загрозу право на волевиявлення 12 відсотків українських виборців, що проживають на цих територіях, та 4 відсотків внутрішньо переміщених осіб. Кремль несе пряму відповідальність за цю ситуацію.

Українська влада заслуговує на високу оцінку своїх зусиль щодо спрощення процедури реєстрації для переміщених осіб, завдяки чому ці 16 відсотків електорату мають змогу проголосувати. Однак, як зазначалося вище, виборці, які змінили виборчу адресу напередодні виборів, також не мали права голосувати за кандидатів в одномандатних округах і отримували лише бюлетені за партійними списками.

Україна прагне зменшити втручання Кремля у свої вибори; наприклад, було продовжено заборону на участь у виборах спостерігачів, які мають громадянство «держави-агресора», а також закрито всі п'ять виборчих дільниць, розташованих на території Російської Федерації, шляхом їх переміщення до українських посольств у Грузії, Фінляндії та Казахстані.

Спостереження в день голосування 

Участь виборців у голосуванні

Загалом,  згідно спостережень місії МРІ, активність громадян на виборчих дільницях була достатньою, але нижчою, ніж на попередніх президентських виборах. Обстановка в день виборів була спокійною, незважаючи на те, що вранці та в першій половині дня на дільницях спостерігалося деяке скупчення людей.

Початок роботи та відкриття дільниць

Спостереження виявило, що на більшості відвіданих дільниць процес відкриття проходив відповідно до закону. Під час процедур відкриття спостерігачі МРІ помітили присутність представників поліції або інших силових структур майже на половині виборчих дільниць, але вони, як видається, не порушували спокійної обстановки. На більшості дільниць процедури відкриття були виконані відповідно до закону; однак у деяких випадках відбулися незначні порушення. У двох окремих випадках спостерігачам МРІ, які прибули на дільниці одразу після 7:15 ранку, було відмовлено у доступі, а в іншому — виборча дільниця відкрилася аж після 8 години. Як повідомляється, всі члени ДВК пройшли підготовку до дня виборів, але рівень досвіду виявився неоднаковим.

На деяких інших дільницях також спостерігалося несанкціоноване перебування сторонніх осіб. Місцеві спостерігачі та представники кандидатів були присутні на всіх виборчих дільницях, відвіданих під час процедури відкриття. МРІ відзначив, що більшість виборчих дільниць були чітко позначені, загальна атмосфера була спокійною, а також не проводилося жодної агітації ані всередині, ані поза межами виборчих дільниць.

Голосування

Спостерігачам МРІ був наданий доступ до спостереження у всіх відвіданих ними ДВК. Загалом, згідно спостережень МРІ, процедури голосування були проведені відповідно до чинного законодавства, за винятком кількох випадків. Проте виявлені порушення були несистемними та не вплинули на процес проведення виборів і їх результати. На більшості виборчих дільниць було небагатолюдно та спокійно, у той час як на інших, попри скупчення людей, спостерігалася мирна атмосфера. У кількох випадках ситуація за межами виборчої дільниці виявилася напруженою: в ході одного з таких інцидентів хтось порізав автомобільні шини прибічників кандидата-мажоритарника, що викликало обурення виборців. У двох випадках спостерігачі МРІ стали свідками того, що виборці намагалися винести бюлетені за межі виборчої дільниці.

Спостерігалися поодинокі випадки агітаційних заходів за межами виборчої дільниці, а агітаційні матеріали були помічені спостерігачами МРІ на менш ніж 5 % відвіданих дільниць. Було відзначено присутність місцевих спостерігачів приблизно на 70 % виборчих дільниць. Поліція також була присутня всередині майже 15 відсотків відвіданих виборчих дільниць.

Жінки складали більшість серед керівних посад, частіше виконуючи обов’язки секретаря, аніж голови, а також становили понад 80 відсотків від кількості членів комісій. Як виявилося, більшість виборчих дільниць були добре освітлені впродовж дня, однак менше чверті були обладнані кабінками для голосування, доступними для інвалідних візків, а ще менше — пандусами або підйомниками, які б збільшили доступність приміщення для людей з інвалідністю.

Дев'яносто п'ять відсотків керівників виборчих дільниць повідомили про проходження навчання чи отримання матеріалів напередодні дня виборів. Понад 97 відсотків ДВК отримали всі необхідні матеріали від виборчої комісії, однак декілька дільниць не були достатньо забезпечені канцелярським приладдям та матеріалами.

Процедури закриття дільниць

Спостереження виявило, що процес закриття усіх дільниць проходив тихо та спокійно, і лише на окремих із них спостерігалося деяке скупчення людей. У більшості ДВК, в яких проводилося спостереження за процесами закриття та підрахунку голосів, ці процедури були виконані відповідно до закону.

Рекомендації

З метою підтримки подальшого демократичного розвитку України та враховуючи результати спостережень впродовж дня голосування, місія МРІ закликає українське суспільство звернути увагу на вирішення викликів, які перешкоджають проведенню інклюзивних виборів, що заслуговують на довіру:

• Рекомендація №1: Українська влада заслуговує на високу оцінку своїх зусиль щодо спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування для громадян напередодні виборів, однак неможливість отримання цими особами бюлетеня для голосування в одномандатних округах, фактично позбавила їх половини їхніх голосів. Пріоритетним завданням для органів влади має бути відновлення політичних прав для 16 відсотків українців, що проживають на окупованих територіях або переміщені в результаті конфлікту, яких стосується це обмеження.
• Рекомендація №2: Враховуючи велику кількість осіб, які змінили свої прізвища напередодні цих виборів, МРІ рекомендує розробити більш суворі вимоги щодо реєстрації та перевірки зміни прізвищ з метою запобігання появі фальшивих або «клонованих» кандидатів.
• Рекомендація №3: Закон України про парламентські вибори забороняє проведення передвиборчої агітації за день до виборів (так званий день тиші). Проте в день тиші можна було побачити білборди та інші агітаційні матеріали. Отже, подальше роз’яснення того, як визначити наявність агітаційних заходів та матеріалів, є  важливою умовою для запобігання спробам обійти писаний і неписаний закон щодо дотримання тиші напередодні дня виборів.
• Рекомендація №4: У даний час єдиною вимогою, необхідною для отримання акредитації для спостереження за виборами в Україні, є включення видів діяльності, пов’язаних з проведенням та спостереженням за виборами, до статуту відповідної організації. З метою захисту ролі місцевих спостерігачів в українських виборчих процесах необхідно внести зміни до чинного Закону про вибори Президента України та проекту Виборчого кодексу України, які передбачатимуть, що спостерігачі погоджуються з певними базовими стандартами, такими як міжнародні принципи спостереження за виборами.

Про МРІ
МРІ працює в Україні з 1994 року та провів тут 15 місій спостереження за виборами, включаючи парламентські вибори 1994, 1998, 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 та 2019 років, а також президентські вибори 1999, 2004, 2010, 2012, 2014 та 2019 років. МРІ надавав допомогу у створенні ефективних органів влади, здатних реагувати на запити громадян, проводив навчання для десятків тисяч членів політичних партій та активістів громадянського суспільства, а також підтримував залучення до участі в політичному процесі таких мало представлених груп, як жінки та молодь. МРІ також відомий завдяки своїм міжнародним соціологічним дослідженням, проводячи регулярні опитування громадської думки, які включають численні національні, муніципальні та обласні дослідження політичного та громадського середовища в Україні.