На стіні київського офісу МРІ при вході висить фото маленької дитини, яка сидить на плечах у свого батька з пов’язкою «Україна» на голові та махає маленьким українським прапорцем.

Цей знімок зробив на параді на честь Дня незалежності України в 1996 році старший консультант офісу МРІ у Євразії Кріс Холзен. Як каже Кріс, він зробив це моментальне фото, а потім його вирішили розмістити на стіні офісу на такому помітному місці тому, що до тієї дати ніхто насправді не розмахував прапорами та не демонстрував український «колорит» під час святкування Дня незалежності. Це було надто новим, а спогади про Радянський Союз та утиски мови і символів України – надто свіжими. Навіть у роки до Революції гідності 2013-2014 років, було все ще незвично бачити десь українські прапори, окрім як на державному святі або на фасаді школи чи урядової будівлі.

Я добре пам’ятаю поїздку у київському метро під час Революції гідності. Можна було побачити сліди стресу та занепокоєння, викарбувані на обличчях молоді та старих, що їхали тихесенько кожний до своєї зупинки. Раптом в кінці нашого вагону почався рух, і молодий чоловік та жінка почали пробиратися в його протилежний бік, обережно виймаючи з рюкзака маленькі стрічки, пофарбовані у кольори українського прапору, та пропонуючи їх пасажирам. Вони постійно озиралися навколо, ніби насправді мали справу з якоюсь нелегальною речовиною. Розуміти, що тебе можуть запідозрити у протизаконних діях за демонстрацію власних національних символів, - це дуже дивне відчуття. Однак за межами певних міст та регіонів західної України демонстрація таких символів могла здатися недоречною та провокаційною. Але після Революції гідності бути українцем-патріотом стало нормою.

Цього тижня в Києві українські прапори, футболки, банери, перебивні картинки на машини, тату та капелюхи можна буде побачити скрізь, як це й було увесь час після революції. Відстоявши свою гідність, українці також позбулися страху та можуть без побоювань пишатися тим, що вони українці. Вони стояли без страху разом на міських майданах усієї країни, як і на київському Майдані, і великі, і малі, з гордістю тримаючи символи своєї держави.

24 серпня вони знову так вчинять, з гордістю, і без жодного страху.

Майкл Дракмен, Директор МРІ в Україні @MikeDruck

Стаття на сайті МРІ «Democracy Speaks»