Уявіть собі, що ви намагаєтеся пробігти марафон після поранення у ногу. Це звучить жорстоко, але саме це стало основним висновком зустрічей, організованих МРІ минулого місяця у Вашингтоні, округ Колумбія, за участі делегації українських парламентарів.
Перебуваючи на фінішній прямій своїх ключових реформ, Україна та її проєвропейський уряд ретельно працюють для того, щоб задовольнити надзвичайно високі очікування громадян після Євромайдану. Водночас перед ними постає цілий ряд внутрішніх і міжнародних проблем: брак довіри до політичних інститутів, найгірша за багато років економічна криза, девальвація національної валюти і, що найважливіше, руйнівна війна на сході України, що коштувала більше 6000 життів, спричинила поранення понад 15000 осіб та примусила понад 1.2 мільйонів людей покинути свої домівки.
Після оголошення 12 лютого у Мінську припинення вогню між українською армією та підтримуваними Росією силами на Донбасі, українські офіційні особи повідомляли про тисячі порушень мирної угоди, які призвели до загибелі близько 100 українських військових та поранення ще 500 осіб. Згідно ООН, цей конфлікт спричинив «безжальне руйнування життя цивільного населення та інфраструктури», і тепер українці у тривожному очікуванні, оскільки експерти передбачають поновлення літнього наступу Росії на міста Маріуполь та Харків.
«Ми були не готові до цієї війни», - пояснює Олена Бабак, народний депутат від партії Самопоміч та член делегації МРІ. Насправді, в 2013 році Україна відмовилася від військового призову, вирішивши впровадити замість нього професійну та добровольчу армію. Не очікуючи неспровокованої агресії з боку східного сусіда, Україна мала на початку конфлікту лише 6000 військових у стані боєготовності, і тому їй довелося відновити загальний призов, дозволивши часткову мобілізацію чоловіків у віці до 60 років. Тепер, збільшивши чисельність війська до 200 тисяч і маючи намір збільшувати цю кількість далі, уряд України зіткнувся з новим викликом щодо забезпечення своєї армії військовим обладнанням, необхідним для ведення бойових дій. «Наші солдати захищають Україну з високим духом, але з порожніми руками», - заявила пані Бабак. Як член парламенту, яка часто відвідує військо, вона додала: «Ми часом просто не знаємо, що їм сказати. Це дуже складно».
Під час візиту до Вашингтону українські парламентарі наголосили на необхідності для Заходу більше підтримувати Україну. У ході відвертих дискусій щодо конфлікту на Донбасі вони намагалися донесли просту думку: Тепер не час для подальшої дипломатії. Ймовірна ескалація конфлікту на сході України вимагає більшого тиску на Російську Федерацію з боку Заходу. Під час їхніх зустрічей на Капітолійському пагорбі, в Держдепартаменті США та USAID, у різноманітних аналітичних центрах міста парламентарі наголосили на трьох ключових напрямках підтримки з боку Сполучених Штатів: (1) надання оборонної зброї українському війську; (2) підтримка Закону про невизнання анексії Криму; (3) накладення додаткових санкцій проти чиновників РФ, причетних до конфлікту в Україні, особливо до незаконного ув’язнення Надії Савченко, української льотчиці, яка оголосила голодування, перебуваючи в полоні в Росії; та (4) збільшення фінансової допомоги Україні.
Час є дуже важливим для України. «Головна мета Путіна, - сказала пані Бабак, - це продемонструвати, що Україна нездатна впровадити та підтримати реформи – що революція була даремною». І поки Україна не зможе вирішити кривавий конфлікт на Донбасі, її проєвропейському урядові буде складно запровадити реформи, необхідні для руху країни вперед. Потреба відбудови війська та надання соціальної допомоги постраждалим від війни сім’ям, змусили уряд у Києві зробити важкий вибір стосовно бюджетних асигнувань, що збільшують фінансовий тягар для українців, вже обтяжених наслідками девальвації гривні. Наприклад, рішення про суттєве зменшення державних субсидій Нафтогазу України призвело до семикратного збільшення з 1 травня споживчих цін на газ на літній період і призведе до чотирикратного підвищення цін взимку. У ситуації, коли середньомісячна зарплата в Україні становить біля 138 доларів США, це урядове рішення не користується популярністю попри свою необхідність.
Захід не може відступитися від України у ці важкі часи. З кожним місяцем, що минає, прозахідний уряд втрачає підтримку громадян, оскільки він захищає непопулярну, проте необхідну політику, що спрямовує фінансові і, що важливіше, людські ресурси, на вирішення конфлікту, який не виявляє жодних ознак ослаблення. Тимчасом як залишки режиму колишнього президента Віктора Януковича, наче стерв’ятники, вичікують моменту, щоб скористатися помилками проєвропейського уряду, Захід повинен зрозуміти, що мова йде не лише про долю трьох регіонів України (хоча цього абсолютно достатньо для занепокоєння), а що на карту поставлено саме українську демократію загалом. Захід не може дозволити собі втрату життєздатної демократії в серці Європи – але ймовірність цього значно зросте, якщо ми залишимо Україну захищатися наодинці.
Саме тому Захід повинен прийняти цей виклик та допомогти Україні.
Кеті ЛаРок, Керівник програм МРІ у Євразії @katielaroque
Стаття на сайті МРІ «Democracy Speaks»
