м. Київ, Україна
22 квітня 2019 р. 

Короткий огляд місії 

Ця попередня заява підготована міжнародною місією спостерігачів Міжнародного республіканського інституту після другого туру президентських виборів в Україні, що відбувся 21 квітня. Вона базується на спостереженнях та висновках, зроблених МРІ в ході першого туру виборів 31 березня. Таким чином, ця заява може розглядатися як доповнення до попередньої заяви.  

Шляхом оприлюднення цієї заяви, МРІ хотів би висловити зацікавленість та підтримку демократичному виборчому процесу в Україні з боку міжнародної спільноти, надати точний та неупереджений звіт щодо перебігу виборчого процесу на сьогоднішній день та запропонувати рекомендації щодо закріплення демократичних досягнень та покращення виборів у майбутньому. Цей звіт базується на спостереженнях, зроблених у день голосування делегацією МРІ, висновках, зроблених довгостроковими спостерігачами МРІ, що роз’їхались по Україні на початку березня, додаткових звітах, підготованих Національним Демократичним Інститутом (НДІ) й іншими моніторинговими місіями, та додаткових зусиллях з моніторингу з боку місцевих співробітників МРІ.

З моменту прибуття до країни, довгострокові спостерігачі МРІ спостерігали за ситуацією у більш ніж 54 виборчих округах, провели 470 зустрічей та відвідали 18 тренінгів для членів виборчих комісій.

Місію в ході другого туру, що складалася із 40 делегатів з восьми країн, очолювали член Конгресу США Джон М. Шимкус та член Ради директорів МРІ Девід Дж. Креймер. Місія складалася з 28 короткострокових та 12 довгострокових спостерігачів. Довгострокові спостерігачі МРІ працювали в наступних регіонах (областях): Волинській та Львівській, Закарпатській, Одеській, Херсонській та Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Луганській. Короткострокові спостерігачі працювали в містах Маріуполі, Одесі, Харкові, Дніпрі, Житомирі, Хмельницькому, Черкасах, Вінниці, Луцьку та у Києві й області. Ці регіони були обраними в ході консультацій з Агенцією з міжнародного розвитку США з врахуванням їхніх особливостей в сьогоденному політичному контексті України.

Місія здійснювала свою діяльність відповідно до українського законодавства та Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами. Місія тісно співпрацювала з виборчими комісіями, представниками політичних партій і кандидатів, українського громадянського суспільства, засобів масової інформації та органів місцевої влади. Крім того, МРІ співпрацював з НДІ та іншими міжнародними місіями зі спостереження, що надають підтримку виборчому процесу в Україні.  

Члени місії висловлюють свою вдячність за гостинність та співпрацю представникам української влади та виборчих органів усіх рівнів, з якими вони зустрічалися, а також усіма іншими зацікавленими сторонам, які сприяють успішній реалізації виборчого процесу.  

Місія наголошує, що ця заява носить попередній характер; процес опрацювання та оприлюднення остаточних результатів ще не завершився, і МРІ продовжить спостерігати за наступними стадіями виборчого процесу. Крім того, місія визнає, що в кінцевому рахунку, саме український народ визначить, чи заслуговують ці вибори на довіру.  

Стислі висновки

1. В цілому, українські виборці мали змогу виразити свою волю та скористатися своїм правом голосу в день виборів у спокійній та мирній обстановці. Попри незначні несистемні порушення, які не вплинули на загальний результат виборів, процедури в день голосування були дотримані згідно чинного законодавства.

2. Загалом, настрій кампанії напередодні другого туру виборів був здебільшого спокійним і мирним. Проте негативний характер агітації погіршив загальну якість кампанії напередодні повторного голосування. Це явище, хоча і не унікальне для України, не давало змоги виборцям повноцінно почути позицію кандидатів з ключових питань та зробити усвідомлений вибір.

3. Невдовзі після закриття виборчих дільниць кандидат та діючий президент Петро Порошенко публічно визнав перемогу свого опонента та запропонував йому допомогу під час перехідного періоду. Цей крок та мирне середовище, яке можна спостерігати після виборів, є очевидним свідченням зрілості української демократії.

4. З огляду на інші країни в регіоні, дебати 19 квітня між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським стали кроком вперед та новим прецедентом в українській демократії. Хоча вони й були сповнені негативних атак опонентів, вони стали першою (та єдиною) нагодою для українських громадян побачити разом перед днем голосування обох кандидатів, що вийшли до фінального туру. 

5. Процес, завдяки якому 16 відсотків українського електорату, що зазнали прямої агресії з боку Російської Федерації (а саме, 12 відсотків мешканців з окупованих територій Донбасу й Криму та 4 відсотки внутрішньо переміщених осіб), можуть голосувати шляхом тимчасової зміни місця голосування, є недосконалим. Тоді, як відповідальною за дану ситуацію є Москва, українська влада могла би вдосконалити цей процес, аби активізувати участь у голосуванні цих вразливих верств населення.

Політична ситуація

31 березня 2019 року українські громадяни прийшли на виборчі дільниці, аби обрати свого наступного президента. Обираючи з-поміж  рекордної кількості кандидатів в ході других президентських виборів з часів української Революції Гідності 2013-2014 рр., виборці, загалом, змогли виразити свою волю у спокійній та мирній обстановці. Новачок у політиці та популярний комік Володимир Зеленський отримав 30,24 відсотки голосів, тоді як чинний Президент Петро Порошенко посів друге місце з результатом у 15,95 відсотків. Офіційні результати були оприлюднені Центральною виборчою комісією (ЦВК) 7 квітня, явка виборців складала 62,86 відсотків виборців, що мали право голосу. Оскільки жоден з кандидатів не отримав необхідних «50 відсотків плюс 1 голос», ЦВК прийняла рішення про проведення другого туру виборів 21 квітня й, таким чином, ініціювала наступну виборчу кампанію.

Передвиборче середовище 

Перебіг кампанії перед другим туром виборів
Двотижнева виборча кампанія напередодні другого туру виборів розпочалася згідно чинного законодавства 8 квітня, на наступний день після оголошення Центральною виборчою комісією (ЦВК) результатів першого туру. Окрім традиційних та соціальних медіа, що активно використовувалися обома кандидатами, довгострокові спостерігачі МРІ та інші місії спостерігачів відмітили, що передвиборче середовище за межами Києва було спокійним, а вулична агітаційна діяльність мінімальною. Спостерігалися деякі білборди та плакати, проте  довгострокові спостерігачі МРІ повідомляли про дуже малу кількість агітаційних наметів чи заходів. В основному, в ході кампанії спостерігалися нові білборди на кшталт білбордів з Порошенком, що протистояв Путіну, а волонтери від Порошенка розповсюджували агітаційні матеріали. Кампанія Зеленського, навпаки, на загальнодержавному та місцевому рівнях продовжувала свою стратегію, як і в ході першого туру, коли зусилля зосереджувалися в онлайн, на традиційних медіа та на білбордах.

МРІ відмітив, що попри рекомендації, надані командою спостерігачів МРІ в ході першого туру, кампанія перед другим туром вирізнялася елементами негативу та «чорним піаром». Обидві команди Зеленського та Порошенка, що, проте, не було унікальним явищем для України, звинувачували одне одного в навмисних негативних атаках з метою ввести в оману чи залякати виборців. Інколи було неясно, чи негативна кампанія санкціонувалася виборчими штабами, чи була організована третьою стороною, що не мала відношення до жодного зі штабів. Негативна кампанія та «чорний піар» проти Зеленського включали звинувачення у його зв’язках із Росією, у вживанні наркотичних засобів та в тому, що він є «віртуальним кандидатом». Так, наприклад, в одному з відео, що поширювалося 8 квітня однією зі сторінок у Твіттері, що підтримувала Порошенка, Наталя Поклонська, депутатка Державної Думи Росії та колишній прокурор окупованого Росією Криму, висловлювала підтримку Зеленському. У кліпі був присутнім логотип кампанії Зеленського, що натякало на те, що фільм був знятий командою Зеленського. З другого боку, атаки проти Порошенка зосереджувалися навколо корупційних скандалів, а в одній із передач на телевізійному каналі «1+1», що належить Ігорю Коломойському, йшлося навіть про вбивство ним свого брата. Хоча звинувачення лунали проти обох сторін, з метою інформування своїх виборців про цю проблему команда Зеленського створила публічну онлайн-бібліотеку «чорного піару», що, за їхніми словами, був продуктом команди Порошенка.

Дебати кандидатів
Обидва кандидати, що вийшли до другого туру, в ході кампанії присвятили багато часу публічним дискусіям щодо формату та дати телевізійних дебатів, які мали бути проведені перед днем голосування. Хоча це не були дебати, фінансовані державою згідно українського виборчого законодавства, обидва кандидати з’явилися разом на «Олімпійському» стадіоні 19 квітня о 19.00 год., в останній день кампанії, перед аудиторією у 22 000 глядачів, й кожен з кандидатів оплатив свою участь зі свого виборчого фонду. За великим рахунком, дебати в цьому форматі є першими в Україні та заслуговують великою мірою на увагу, оскільки відтепер вони стали прецедентом для майбутніх президентських виборів. Це також є визначною подією з огляду на інші країни в регіоні такі, як Росія, де дебати, в ході яких діючому президенту кидають виклик, є рідкістю.  Дебати стали першою появою обох кандидатів особисто, й це дало можливість виборцям спостерігати за ними пліч-о-пліч.  Проте, дискусія носила переважно негативний характер, й ремарки кандидатів мали на меті, скоріше, зганьбити опонента, аніж зосередитися на своїх відповідних досягненнях, досвіді чи планах дій. Більше того, оскільки це була перша особиста поява обох кандидатів, МРІ вважає, що для українських виборців було б корисніше, аби в ході кампанії дебати відбулися раніше, оскільки виборці та експерти мали дуже мало часу, аби ретельно проаналізувати виступ кожного з кандидатів з огляду на день тиші, що розпочався зразу ж після опівночі. Більш детальна інформація наведена нижче у розділі «Рекомендації».  

Згідно українського виборчого законодавства, телевізійні дебати за кошти державного бюджету України мають проводитися між кандидатами, що вийшли до фінального туру, в останню п’ятницю перед днем голосування в часовий проміжок між 19.00 год. та 22.00 год. й мають тривати не менше 60 хв. Більше того, згідно рішення ЦВК № 472 від 5 травня 2014 р., дебати повинні проводитися на базі Національної суспільної телерадіокомпанії України. ЦВК прийняло рішення про організацію фінансованих державою дебатів одразу ж після проведення заходу на «Олімпійському» стадіоні. Проте, лише діючий Президент Порошенко з’явився на громадському телебаченні одразу після теледебатів на «Олімпійському». Другий кандидат, Зеленський, там не з’явився, а тому Порошенко зробив вступну та заключну промови та відповів на попередньо записані питання від виборців.  

Організація виборів
У відповідності до вимог виборчого законодавства, для проведення другого туру виборів ЦВК до 10 квітня сформувала нові окружні виборчі комісії (ОВК) у складі 14 членів, по сім членів від кожного кандидата, що вийшли до другого туру. Посади голів та секретарів комісій були порівну розподілені між кандидатами. До того ж, згідно закону, голова та секретар ОВК не можуть представляти одного й того ж кандидата. Діючий Президент Порошенко запропонував членів комісій згідно своєї квоти до усіх 199 ОВК; Зеленській, зі свого боку, запропонував усіх членів, окрім ОВК 57 та ОВК 58 у Донецькій області, де у нього кандидатур не було. Місця, що лишилися, були заповнені кандидатурами, запропонованими ЦВК. МРІ та інші спостерігачі встановили, що більшість новопризначених членів ОВК вже або працювали в ОВК в ході першого туру, або мали попередній досвід організації виборів. За словами представників громадянської мережі ОПОРА, близько 70 відсотків членів ОВК раніше вже працювали в ОВК в ході першого туру виборів 31 березня. Жодних систематичних навчань для членів новостворених ОВК додатково не проводилося.

Індивідуальні дільниці для голосування чи дільничні виборчі комісії (ДВК) були також сформовані до дня голосування 21 квітня та складалися з 12, 14 чи 16 членів комісій, по половині складу комісії від кожного кандидата. Як і у випадку з ОВК, посади голів та секретарів ДВК були порівну розподілені між кандидатами, а голова та секретар однієї ДВК не могли представляти одного кандидата. Обидва кандидати, Порошенко та Зеленський, не змогли подати кандидатури на заповнення місць в усіх ДВК. В результаті, ОВК мали заповнити вакантні позиції, а ЦВК звернулося із закликом до волонтерів допомогти із заповненням місць у ДВК у 33 округах. Довгострокові спостерігачі МРІ також спостерігали, як ОВК вживали додаткових заходів на кшталт закликів у соціальних медіа, по радіо й телебаченню, та шляхом усних комунікацій, аби набрати необхідну кількість членів ДВК. За словами представників громадянської мережі ОПОРА, 6 ОВК сформували свої ДВК після кінцевої дати 15 квітня, 48 відсотків членів комісій були запропоновані Зеленським, 37 відсотків - Порошенком та 15 відсотків - самими ОВК.  Довгострокові спостерігачі МРІ відмітили, що в ході формування ДВК, в багатьох з них були незаповнені місця, та постійно відбувалися заміни щойно призначених членів комісій. Перед другим туром виборів для членів ДВК не було організовано системних навчань, й довгострокові спостерігачі МРІ відмітили різний рівень підготовки членів ДВК. 19 квітня ЦВК прийняла рішення про встановлення мінімальної кількості членів ОВК для другого туру у кількості 12 осіб та мінімальної кількості членів ДВК у кількості 9 осіб, за винятком випадків малих ДВК з менш, ніж 50 виборцями, де мінімальна кількість членів ДВК могла бути 4 особи.

Український Державний реєстр виборців налічує більше, ніж 34,5 млн. виборців з правом голосу. Проте, як було зазначено у попередній заяві МРІ після першого туру виборів 31 березня 2019 року, анексія Росією Криму та окупація семи відсотків території східного Донбасу поставила під загрозу право на волевиявлення приблизно шести мільйонів виборців (12 відсотків електорату). Більше того, ці посягання на територіальну цілісність України змусили залишити свої домівки додатково ще 1,4 мільйони або 4 відсотки.  Процес, в ході якого виборці можуть тимчасово змінити місце голосування, надає можливість відновити право голосу цим 16 відсоткам українського електорату, а також іншим виборцям, які не перебувають за місцем постійної реєстрації в день голосування, проте, він потребує вдосконалення. Виборці з непідконтрольних урядом територій та внутрішньо переміщені особи, а також тисячі робочих мігрантів та студентів вищих навчальних закладів, що сьогодні проживають в різних регіонах України, мали реєструвати своє тимчасове місце голосування перед другим туром виборів, незважаючи на те, що вони вже це робили перед першим туром. Довгострокові спостерігачі МРІ та інші групи спостерігачів повідомляли про довгі черги біля деяких відділень Державного реєстру виборців в ході періоду реєстрації. Перед другим туром виборів зацікавлені виборці мали лише один тиждень для реєстрації їхнього місця голосування (8-15 квітня), тоді як перед першим туром 31 березня вони мали три місяці. За вісім днів 325 604 виборці тимчасово змінили місце голосування, з яких 94 777 (29 відсотків) мають постійне місце реєстрації на окупованих територіях (а саме, 6 025 в Криму, 58 968 та 29 784, відповідно, у Донецькій та Луганській областях). Ця кількість є вищою, ніж в ході першого туру (а саме, 265 476), й ДРВ заслуговує на подяку за оперативну діяльність. Справді, забезпечення підготованим персоналом було однією з рекомендацій наданих МРІ після першого туру. Проте, процес реєстрації, що вимагає особистої присутності, є незручним, неоднорідним та займав багато часу в певних місцях. Більше того, для 12 відсотків українських громадян, що мешкають на тимчасово непідконтрольних територіях, цей процес вимагає значних ресурсів та часу, та може нести персональні ризики для тих, кому необхідно перетинати лінію розмежування при в’їзді на підконтрольну частину України для реєстрації, потім повертатися додому, а потім перетинати її знову для голосування.
 
Як зазначалося в попередній заяві МРІ, попри те, що посольства та консульства України за кордоном надають можливість українцям проголосувати на місці, у першому турі явка українських виборців, які проживають за межами країни, була низькою. За даними Державного реєстру виборців України 530 123 особи зареєструвалися в ході цих виборів у закордонному окрузі. Проте, явка склала 54 931 особу або приблизно 12,6 відсотка. За даними Державного реєстру виборців України кількість громадян, зареєстрованих для голосування на закордонних виборчих дільницях у другому турі, збільшилася до 552 357 осіб. Як буде далі зазначено в розділі «Рекомендації» даної заяви, учасникам виборів в Україні слід розглянути додаткові заходи, спрямовані на збільшення явки виборців.

Деструктивне втручання Кремля у вибори в Україні

Втручання Кремля в президентські вибори в Україні 2019 року викликало значне занепокоєння як українців, так і західних партнерів. Росія втручалася в кожні вибори з моменту здобуття Україною незалежності шляхом підтримки прокремлівських кандидатів, поширення фальшивих та оманливих новин, а останнім часом — і через кібератаки, які загрожують цілісності критично важливої інфраструктури виборчого процесу. Тому експерти очікували на високий рівень втручання в ході цих виборів. Україна та її партнери провели значну роботу з моніторингу засобів масової інформації, а також заходи задля покращення кібербезпеки напередодні виборів, щоб захистити цілісність процесу та дозволити виборцям висловити свою волю в спокійній і мирній обстановці. Крім того, як було вже зазначено в попередній заяві МРІ після першого туру виборів, Україна намагалася обмежити присутність Росії, наприклад, шляхом заборони на участь у виборах спостерігачів, які мають громадянство «держави-агресора» та закриття всіх п'яти виборчих дільниць, розташованих на території Російської Федерації, шляхом їх переміщення до українських посольств у Грузії, Фінляндії та Казахстані. Ці ж заходи та норми залишалися чинними для другого туру виборів.

Як зазначили спостерігачі МРІ в ході першого туру президентських виборів, в цілому, українські виборці мали змогу виразити свою волю та скористатися своїм правом голосу в спокійній та мирній обстановці, незважаючи на спроби Кремля змалювати ці вибори як нелегітимні та такі, що не відображають волю народу, а також попри зусилля, спрямовані на підрив виборчого процесу шляхом розповсюдження прокремлівської дезінформації та кібератак. Попри незначні несистемні порушення з боку українських виборчих органів, які не вплинули на загальний результат виборів, процедури в день повторного голосування були дотримані згідно чинного законодавства. 

Проте залишаються значні виклики, оскільки агресія Кремля поставила під загрозу втрати права на голос приблизно 16 відсотків українського електорату. Дванадцять відсотків українського електорату мешкають в окупованих регіонах, як результат незаконної кремлівської анексії Криму та безперервних бойових дій та окупації на Донбасі. Ще 1,4 мільйона або 4 відсотки електорату були вимушені залишити свої домівки та зареєструватися як внутрішньо переміщені особи в Україні. Кремль несе пряму відповідальність за цю ситуацію. Водночас, заходи щодо захисту виборчих прав цих 16 відсотків виборців є надзвичайно важливими та, як зазначено в розділах даної заяви «Організація виборів» та «Рекомендації», можуть бути надалі розширені та посилені.

Спостереження в день голосування

Участь виборців у голосуванні
Загалом,  місія МРІ спостерігала високу активність громадян на виборчих дільницях. Обстановка в день виборів була спокійною, незважаючи на те, що вранці та в першій половині дня на виборчих дільницях спостерігалося деяке скупчення людей.

Початок роботи та відкриття дільниць
Спостерігачі відзначили, що процедури відкриття на більшості з відвіданих ними дільниць відбувалися відповідно до закону. Крім того, більшість виборчих дільниць, на яких були присутні спостерігачі МРІ, відкрилися о 8 год., а декілька з них відкрилися раніше. Усі ДВК повідомили про те, що отримали всі необхідні матеріали від виборчої комісії.

Приблизно на третині виборчих дільниць у ході процедури відкриття спостерігачі МРІ помітили присутність працівників поліції або інших силових структур. Крім того, присутність сторонніх осіб була помічена в приміщеннях деяких інших ДВК. Спостереження виявило, що під час процедури відкриття місцеві спостерігачі та представники кандидатів були присутні лише на половині виборчих дільниць. Під час відкриття виборчих дільниць представників кандидата Порошенка можна було побачити частіше, ніж представників виборчої кампанії Зеленського. Спостерігачі МРІ відзначили, що більшість виборчих дільниць були чітко позначені, загальна атмосфера була спокійною, а також не проводилося жодної агітації ані всередині, ані поза межами ДВК.

Голосування
Спостерігачам МРІ був наданий доступ до спостереження на всіх відвіданих ними ДВК. Загалом, за свідченням спостерігачів МРІ, всі процедури голосування відбувалися у відповідності із законом, за винятком кількох випадків. Однак, помічені порушення не були системними й загалом не вплинули на проведення виборів чи їх результати. На більшості виборчих дільниць було небагатолюдно та спокійно, у той час як на інших, попри скупчення людей, спостерігалася мирна атмосфера. Не було помічено жодної агітації як за межами виборчих дільниць, так і в приміщеннях більшості з них. Більшість ДВК отримали всі необхідні матеріали від виборчої комісії, однак декілька дільниць не були достатньо забезпечені канцелярським приладдям. На одній з виборчих дільниць спостерігачі помітили, що скриньки для голосування були у неналежному робочому стані.

Згідно спостережень, приблизно на чверті всіх відвіданих виборчих дільниць були відсутніми від одного до шести членів ДВК, але кількість членів комісій була достатньою для кворуму. Крім того, на більшості керівних посад у ДВК перебували жінки, які частіше виконували обов’язки секретаря, аніж голови комісії. Місцеві спостерігачі були присутніми на менш ніж половині виборчих дільниць. Представників кандидата Зеленського можна було побачити частіше, ніж представників виборчої кампанії Порошенка. Присутність представників поліції або інших силових структур спостерігалася на 15 % виборчих дільниць, відвіданих місією МРІ впродовж дня. На 10 відсотках виборчих дільниць виборцям було відмовлено у видачі бюлетеня через відсутність необхідного посвідчення особи, через відсутність цих осіб у списку виборців або перебування у списку виборців іншої ДВК. 

Хоча більшість виборчих дільниць були достатньо освітленими впродовж дня, водночас менше ніж половина з них мали виборчі кабінки, доступні для людей в інвалідному візку, і ще менше дільниць були обладнані пандусами чи ліфтами з метою забезпечення доступу людей з особливими потребами.

Процедури закриття дільниць
Спостереження виявило, що процес закриття та підрахунку голосів на всіх дільницях проходив тихо та спокійно, і лише на окремих з них спостерігалося деяке скупчення людей. У більшості ДВК, на яких МРІ спостерігав за процесом закриття та підрахунку голосів, ці процедури були дотримані згідно чинного законодавства.

Порушення виборчого процесу
Попри окремі випадки порушення процедур, відзначені спостерігачами МРІ впродовж дня, вони були нечисленними та не вплинули на загальний результат голосування. Під час процедури відкриття дільниць було помічено наступні порушення: контрольний лист не був належним чином заповнений і був вкинутим у виборчу скриньку безпосередньо перед першим виборцем; переносні виборчі скриньки не були перевернуті отвором донизу після опломбування та встановлення; сейф з бюлетенями був відкритий лише за 15 хвилин до початку голосування, що призвело до поспішного завершення процедур налаштування перед початком роботи.

Несистемні порушення, виявлені спостерігачами МРІ під час голосування, включали наступне: члени ДВК заздалегідь підписали відривні талони; контрольні листи були закріплені на зовнішній стороні виборчих скриньок; інформація про кандидатів не була розміщена на видному місці; кількість виборчих скриньок була меншою, ніж потрібно; сторонні особи були присутніми в приміщенні ДВК; посвідчення особи виборця не перевірялося шляхом співставлення зі списком виборців перед отриманням ним бюлетеня; мали місце випадки групового голосування.

Порушення були незначними під час процедур закриття і включали наступне: відсутність перевірки цілісності пломб перед відкриттям скриньок; нездатність оголосити всі цифри, записані в підсумковому протоколі; нездатність розкласти всі бюлетені перед підрахунком; неможливість показати кожен бюлетень всім присутнім членам комісії. Крім того, в одному випадку, протоколи були складені в окремому приміщенні.

Рекомендації

З метою підтримки подальшого демократичного розвитку України та враховуючи результати спостережень у передвиборчий період та під час голосування, місія МРІ закликає українське суспільство звернути увагу на вирішення негайних та довгострокових викликів, які перешкоджають проведенню інклюзивних виборів, що заслуговують на довіру.

Коротко- та середньострокові рекомендації

В рамках підготовки до парламентських виборів в Україні восени цього року, запланованих на 27 жовтня, МРІ пропонує наступні коротко- та середньострокові рекомендації для подальшого зміцнення довіри до виборчого процесу. Їх слід розглядати як доповнення до рекомендацій, запропонованих МРІ за результатами першого туру голосування 31 березня:

• Рекомендація №1: Процедури тимчасової зміни громадянами місця голосування повинні бути спрощеними та покращеними, можливо, шляхом використання процедури реєстрації в режимі он-лайн або шляхом надання громадянам можливості здійснення одноразової реєстрації, яка була б дійсною також і для потенційного повторного голосування.
• Рекомендація №2: Щоб збільшити явку серед виборців, які проживають за кордоном та на непідконтрольній території, учасникам виборів в Україні, у тому числі органам влади та громадянському суспільству, слід посилити роботу з виборцями шляхом надання інформації про процедури реєстрації та голосування. Необхідно також розглянути додаткові заходи, спрямовані на збільшення явки виборців.

Довгострокові рекомендації

Місія МРІ пропонує також наступні рекомендації щодо зміцнення виборчого процесу в довгостроковій перспективі. Їх слід розглядати як доповнення до рекомендацій, запропонованих МРІ за результатами першого туру голосування 31 березня:

• Рекомендація №1: Для підтримки кампаній, зосереджених на вирішенні актуальних питань, та задля кращого інформування виборців, кандидатам слід і надалі брати участь у телевізійних дебатах за участю опонентів впродовж періоду передвиборчої кампанії. 
• Рекомендація №2: Штаби кандидатів та партії повинні зосередити меседжі своїх кампаній на актуальних питаннях, а не на негативній агітації та агресивній рекламі, націленій на опонентів, оскільки така агітація підриває довіру до виборчого процесу в очах української громадськості.

Про місію спостереження за виборами

МРІ оголосив про прибуття міжнародної місії зі спостереження за процесом повторного голосування під час виборів Президента України 19 квітня. Делегацію очолюють член Палати представників США Джон М. Шимкус і член Ради директорів МРІ та колишній помічник Державного секретаря США Девід Креймер. До складу місії увійшли 40 спостерігачів, включаючи колишніх послів, лідерів суспільної думки та представників вищого керівництва МРІ.

Про МРІ

МРІ працює в Україні з 1994 року та провів тут 12 місій спостереження за виборами, включаючи парламентські вибори 1994, 1998, 2002, 2006, 2007, 2012 та 2014 років та президентські вибори 1999, 2004, 2010, 2012, 2014 та 2019 років. МРІ надавав допомогу у створенні ефективних органів влади, здатних реагувати на запити громадян, проводив навчання для десятків тисяч членів політичних партій та активістів громадянського суспільства, а також підтримував залучення до участі в політичному процесі таких мало представлених груп, як жінки та молодь. МРІ також відомий завдяки своїм міжнародним соціологічним дослідженням, проводячи регулярні опитування громадської думки, які включають численні національні, муніципальні та обласні дослідження політичного та громадського середовища в Україні.