Центр аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту у співпраці з ГО “Інтерньюз-Україна” в рамках Програми USAID “РАДА: наступне покоління” провів всеукраїнське опитування громадської думки “Громадяни і парламент: довіра, взаємодія та відкритість в умовах воєнного стану”.
1. ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (ВРУ) ТА ДОСВІД ВЗАЄМОДІЇ
Обізнаність про ВРУ
Більшість українців (69%) знають (“багато” + “більш-менш”) про ВРУ, і лише 7% респондентів відповіли, що не знають “нічого”. Найбільше поінформовані у Києві, найменше – на Півдні та Сході.
Довіра до ВРУ
56% українців “швидше”або “цілковито” довіряють ВРУ як інституції, і лише 11% – “абсолютно не довіряють”. Найвищий рівень довіри серед молоді 18-24 років (89%), переважна більшість яких вважає процеси в Парламенті прозорими. Загалом 40% респондентів вважають роботу ВРУ прозорою.
Розуміння функцій ВРУ
Понад половина громадян України (52%) вважають “розробку та ухвалення законів” однією з основних функцій Парламенту. Серед інших найбільш згадуваних функцій – “відповідальність за добробут громадян” (7%) та “представництво інтересів виборців” (6%). 17% не змогли назвати функції Парламенту.
Основні питання під час воєнного стану
Більшість українців основними питаннями, на які варто звернути увагу під час воєнного стану, назвали “допомогу соціально незахищеним верствам населення” (59%) та “контроль за використанням бюджетних коштів” (51%).
Джерела інформації про ВРУ
Основними джерелами інформації про діяльність Парламенту для громадян є “соцмережі” (65%) та “центральні телеканали” (54%). Майже дві третини опитаних назвали інформація про діяльність ВРУ зрозумілою.
Найпопулярніші сервіси ВРУ
“Електронні петиції” – найвідоміший цифровий сервіс ВРУ: половина респондентів поінформовані про нього, чверть – скористалися ним. Значний потенціал мають сервіси “Громадське обговорення законопроєктів” та “Електронний кабінет громадян”: майже чверть опитаних не знали про ці сервіси, але планують скористатися ними в майбутньому.
2. ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ В ОКРУГАХ ТА ДОСВІД ВЗАЄМОДІЇ
Обізнаність про народних депутатів
Лише 39% українців знають прізвище народного депутата України, обраного в їхньому окрузі. Рівень обізнаності вищий у селах (46%), найнижчий – у великих містах (26%). Серед респондентів-внутрішньо переміщених осіб знали прізвище народного депутата від округу лише 9%.
Інформування про діяльність народних депутатів
Основними джерелами інформації про діяльність депутатів є соцмережі (50%) і центральні телеканали (45%). Половина українців (52%) вважає, що депутати, обрані в їхніх округах, недостатньо інформують людей про свою діяльність (громадяни віком від 45 років відповідали, що інформування не лише недостатнє, але й незрозуміле). Лише 5% респондентів знають про законодавчі ініціативи депутата від свого округу.
Пріоритети для народних депутатів
Майже половина українців (48%) вважають “забезпечення інтересів округу” найважливішим пріоритетом для депутатів, ще близько третини респондентів пріоритетами назвали “зустрічі з виборцями”, “контроль державних органів” та “розробка законодавчих актів”.
Важливі аспекти під час обрання народного депутата
До найважливіших аспектів, які слід враховувати під час обрання депутата, респонденти зарахували “чесність і здатність виконувати обіцянки” (27%), “особистісні якості” (21%) та “готовність захищати інтереси людей і чути їхні потреби” (20%). Для молодших респондентів (18-34 роки) платформа кандидата та його попередній політичний досвід дещо важливіші.
Звернення до народних депутатів
До народних депутатів України зверталися лише 12% респондентів, серед них 82% хотіли вирішити питання, з цих респондентів 44% це вдалося повністю і 19% частково.
Взаємодія з народним депутатом у воєнний час
Після повномасштабного вторгнення РФ потреба у взаємодії з депутатом лишилася незмінною для більшості громадян (75%) порівняно з довоєнним часом. Проте для 8% така потреба зросла. Особисті зустрічі, повідомлення у соцмережах та зустрічі з виборцями названі найзручнішими способами взаємодії з депутатом. Менше половини українців (42%) повідомили, що є регулярне спілкування депутата з виборцями.
3. ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ТА МІСЦЕВИХ ОСЕРЕДКІВ ПАРТІЙ
Обізнаність про місцеві осередки партій
Понад третина українців (35%) знають, які партії мають офіси в їхньому населеному пункті, і лише кожний десятий респондент звертався до політичної партії із запитанням чи проблемою (серед них понад третина запитів були вирішені, чверть – частково).
Важливість партійної приналежності народного депутата
Для половини населення (54%) важлива партійна приналежність народного депутата. Серед жителів Києва та західних областей України партійна приналежність була більш важливою (70% і 60% відповідно).
Методологія
Опитування було проведено компанією Info Sapiens від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту 6-22 жовтня 2022 року. Метод опитування - computer assisted telephone interviews (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитано 1609 громадян України віком від 18 років (вибірка не включає жителів окупованих територій, на яких українські оператори мобільного зв'язку не надають послуги, та українців, які виїхали за кордон). Вибірка є репрезентативною для населення України за статтю, віком та розміром населеного пункту (похибка репрезентативності не перевищує 2,4%).
Це дослідження стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Дослідження здійснене в рамках Програми USAID “РАДА: наступне покоління”, яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО “Інтерньюз-Україна”.
У разі питань щодо дослідження ви можете звернутися до Лесі Хоменко, фахівчині з проведення досліджень Міжнародного республіканського інституту (lkhomenko@iri.org).
